Єдина справжня розкіш – це розкіш спілкування.

Єдина справжня розкіш – це розкіш спілкування.

А. де Сент-Екзюпері

(Участь у талант – шоу «Педагог – новатор».

Щасливі, хто уміє спілкуватись

З промінням сонця в крапельці роси,

Хто може до нестями наслухатись,

Як гомонять пташині голоси.

В досвітній тиші ранку молодого,

Що за собою новий день везе,

Хто вміє усміхатись до людей,

Мов не стрічався з ними довго-довго.

Ранкова свіжість – сприйняття людини,

Дитячий усміх - чистий і невинний.

Їх зберегти – старінню не піддатись.

 Щасливий, хто уміє спілкуватись.

Як відшукати скарб цей – сенс життя, де казка мрій і де той острів щастя?

У „Повчанні” В.Мономаха сказано: „На світанні, побачивши сонце, з радістю прославляйте день новий і попросіть: „Господи, дай мені віку до ліку,   щоб я честю, совістю і добром виправдав життя своє”.

Погляньте навколо: нас оточує прекрасний світ. Зупиніться, придивіться, вслухайтеся - і у вашому серці розквітне краса. Ви почуєте шепіт листя дерев, спів лісового струмка, побачите сонечко польової ромашки і цвітіння весняного саду, відчуєте лагідний переспів хвилі і урочисту тишу світанку...

Краса спілкування дарує радість взаєморозуміння.

Розуміння – одне з небагатьох цінних подарунків, котрими люди можуть обдарувати один одного.

Світ втратив би барви, став сірим, нецікавим, пустим, якби люди перестали спілкуватись.

Ласкаві слова виростають, як квіти на лугу у весняний день, цвітуть, переливаються палітрою кольорів природи. Коли ж ми говоримо, то зриваємо ці квіти і збираємо букет.  Від руки, що дарує троянди, пахне  їх ароматом.

На жаль, нерідко ми отримуємо зів'ялі букети, солодкий нектар яких бентежить наші душі.

Недаремно говорять: люди – ніби дзеркало. Усміхайтесь – і світ вертатиме вам усмішку...

Пильнуйте за своїми думками,

Вони стають словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стають учинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стають звичками.

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

Бо він визначає вашу долю.