Ранковий коктейль «НАША МОВА – МОВА ВІЧНОЇ ЗЕМЛІ, НАШЕ СЛОВО – СЛОВО ВІЧНОГО НАРОДУ»

Ранковий коктейль

«НАША МОВА – МОВА ВІЧНОЇ ЗЕМЛІ,

НАШЕ СЛОВО – СЛОВО ВІЧНОГО НАРОДУ»

Відеореклама

( Голос із-за сцени під музичний супровід)

І йшли віки

і були українці

і сотворилося

СЛОВО

Українське

І сталося так

то сказало собі слово

по-свойому

і благословилося

І прилетіли птиці

і вродилася калина

і було солодко

і було гірко

і стало все називатися

і земля

і матір

і вітчизна

по-Вкраїнському…

         Ведучий. Мова – це великий Божий дар для людини. У світі налічується близько трьох тисяч мов. У кожного народу вона своя. А серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова.

         Ведуча. Сьогодні 9 листопада – День української писемності та мови.

Хай мова рідна сили набира –

Свята і чиста мова материнська.

І ось для свята вже прийшла пора.

Нехай лунає мова українська!

Пісня--------------------------------

Ведуча. Для кожної людини домівка – це місце, де можна відпочити тілом і душею, знайти прихисток від усього лихого і підтримку рідних людей… Це нерушимий храм любові, миру й злагоди. У рідному домі завжди лунає найближча, найзрозуміліша, найдорожча серцю рідна мова, бо бринить вона з ласкавих бабусиних вуст, з дідусевої говірки, з маминої пісні, з батьківського научування…

Ведучий. Слово – це те, що дає змогу проявити свої почуття, думки, поділитися ними з іншими. Уповні передати найтонші порухи людської душі може лише рідне, засвоєне з дитинства слово. Наша рідна мова – українська, тому що наше земля – Україна. Українське слово споконвіку живе в піснях, переказах, легендах, у нашій історії й сьогоденні.

                                Відеоролик «Походження укр.. мови»

        

Ведучий. Пройшовши тернистий шлях утисків і заборон, українська мова відродилася, утвердилася в усіх сферах суспільного жмиття, здобула статус державної. Проте, на жаль, не всі українці послуговуються нею в повсякденному житті, особливо молодь, бо це нібито не модно.

Ведуча. Що ж дає кожному з нас мова? З народження – спілкування з родиною, далі – зв’язок зі світом, а ще – це потужне джерело інформації. Мова є засобом саморозвитку й самовираження особистості. Те, як людина говорить, створює образ її душі, виявляє рівень інтелекту, вихованості.

Літературно-музична композиція

Коли не мовиш ти ще слова –

Та словом ти уже живеш:

Від мами чуєш колискову

І уві сні, коли заснеш!

Від маминого поцілунку

Промовиш слово, потім два,

І, як на ниточку, на думку

Нанижуться твої слова.

А потім вересень святковий

У айстрах прийде – ти школяр!

І вперше сам напишеш слово,

І прочитаєш сам буквар!

………………………………….

А в юності, у час ранковий,

Як сріблом міниться роса,

знайти єдине схочеш слово,

Коханій щоб його сказать.

…………………………………..

Затим слова своєму сину

І доні мусиш ти знайти:

Щоб вірність мали лебедину,

Щоб від марнот уберегти.

…………………………………..

Коли ж літа впадуть в покоси,

Життя - до низу, до кінця,

Прощення в Бога ти попросиш,

У Сина, Духа і Отця…

Цінуймо Рідне Слово, сину,

З яким прийшли ми у життя:

Воно лиш творить з нас Людину,

Об’єднує сердець биття!

Ведучий. Шануймо й любімо рідну мову, не декларативно, не галасливо, а стишено і дієво. Не цураймося, не зневажаймо. Вбираймо в душу всі її барви, всі відтінки, осягаймо глибини, підіймаймося до вершин. Поважаймо себе в мові – і нас поважатиме світ.

Ведуча. Людина не вибирає собі мову, як не вибирає матір, яка нагороджує, даючи безцінний дар – Вітчизну, рідну мову. Крізь роки проносить людина любов до того куточка землі, де вона побачила світ, де все їй знайоме, звичне й рідне. Мова веде нас шляхом пізнання. Чим краще знаємо мову, тим ефективніше освоюємо знання різних галузей, тим успішніші в житті. Брак мовних знань і недостатність навичок в усному й писемному мовленні гальмують наше інтелектуальне, фахове і моральне зростання. Той, хто не знає материнської мови або цурається її, прирікає себе на злиденність душі. Щасливий той, для кого рідне слово – вічна, непроминуща цінність.

Говоріть

Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так починайте казати,

Як воліла відкритися вашу душа,

Може, хочеться їй у словах політати,

Привітати когось, а чи дать відкоша.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі, й усі вони наші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Обминайте чужинні слова кострубаті,

Що до нашої мови зухвало повзуть.

Говоріть, почувайтеся, наче на святі,

І натхненні слова радість вам принесуть.

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.