Як не потрібно вчити українську літературу?

Не Шевченком єдиним

Це робота проти часу, коли ми стверджуємо, що Шевченко – великий патріот і наша зоря, адже китайцям чи японцям до цього абсолютно байдуже. Література – це правдива брехня. Студентам потрібно допомогти перекинути міст між минулим і сучасним. «Лісову пісню» Лесі Українки слід пояснювати їхньою мовою, а Шевченка не варто називати Кобзарем, допоки діти не знають значення цього слова.

Функції мови не можна просто перелічити, щоб їх запам’ятали. Варто спочатку провести ігрове обговорення з елементами провокації. Спонукайте дітей ставити провокативні запитання до тексту: це сприяє його розумінню.

Сучасне суспільство вимагає навичок комунікації і вміння говорити з аудиторією незалежно від фаху, економічного й політичного стану. «Великі країни пишуть свої автобіографії в трьох рукописах: книзі своїх дій, книзі своїх слів і книзі свого мистецтва. Жодну з цих книг не можна зрозуміти, не прочитавши двох інших. Але єдина, якій можна довіряти, – остання», – стверджував Джон Раскін.

Найважливіше – навчити дітей читати. Зрозуміла мова й розумна провокація допоможуть зробити курс літератури цікавішим, полегшать розуміння і запам’ятовування. І не варто переоцінювати ЗНО: це не ідеальна форма оцінювання знань, хоча на теперішньому етапі вона дійсно потрібна. Це лише стимул для вступу до закладів вищої освіти: важко виміряти сприйняття літератури за допомогою тесту.

Фестиваль ідей – ініціатива Impact Hub Odessa та Aspen Institute Kyiv, що об’єднує активістів і лідерів думок. Захід є відкритою платформою для обміну ідеями й пошуку шляхів утілення змінотворчих проектів у 7 напрямах: економіка, наука й технології, урбаністика, безпека, освіта й здоров’я, мистецтво й медіа.